Типова дурна жінка

Хотіла  кричати,  хотіла  благати,  жити  хотіла  тобою
Могла  на  колінах  весь  день  простирчати,  підлогу  встеляти  собою
З’являвся  у  снах    -    поруч  йшов  на  яву
Я  сама  у  всьому  винна,  згубила  бездушну  купаву

Поруч  крокуєш,  але  поряд  немає
Тільки  тіло  твоє  мою  руку  тримає
А  душа  відлітала  кожного  разу
І  до  мене  ти  став  відчувати  відразу

У  той  час  як  я,  мов  дитина,  готова  була
Віддати  тобі  усе  світло,  бо  ти  –  той  єдиний
Готова  була,  є,  і  буду,  робити  усе,  що  ти  скажеш
Віднині  я  –  твоя  лялька  –  вуду

Ти  робиш,  що  хочеш,  зрідка  –  що  маєш
В  сталевих  кишенях  моє  серце  тримаєш
А  сталь  та  холодна,  і  воно  уже  в’яне
Ні,  не  примушуй  мене  знов  помирати,  коханий!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2011
автор: Альфа