Так шумлять діброви…

Всі  слова,  що  я  тобі  казав,
Пам"ять  болем  в  серці  оживляє
Як  згадаю  -  як  тебе  бажав...
Чи  бажаю  зараз?..  Я  не  знаю...

Сльози  двох  поранених  сердець
Нас  дощем  холодним  обливали,
А  передчуття,  що  це  -  кінець
Нас  занадто  довго  не  лишало.

Загубив  в  пташиних  голосах
Я  нездійснених  бажань  мотиви,
І  в  замріяних  казкових  снах
Небо  я  просив  зробити  диво.

Ну  чому  не  ділиться  любов
Порівну  по-між  двома  серцями,
І  чому  та  розбурлЕна  кров
Непотрібними  тече  шляхами?

Хто  сказав  -  Любов  завжди  жива?
Ні...  Вона  вмирає  поступово,
І  всі  нами  сказані  слова
Стануть  шумом...
                 Так  шумлять  діброви...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298186
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2011
автор: Невгамовний