Дороги, дороги, далекі дороги,
Початку немає й немає кінця.
Чого ж біжите ви у край невідомий,
Назавжди лишивши минуле життя?
Чому так далеко понесли від дому
Це зранене серце, роз'ятрений біль?
Приховані сльози, невичерпну втому?
Висушує вітер в очах моїх сіль.
І пахне дорога дощами скупими,
І дихають груди повітрям сухим,
І дивляться зорі очима живими,
Немов з лабіринтів далеких вершин.
Дороги минулі, дороги майбутні…
В них смуток і радість, святість і гріх.
А істина в тому, що ти в них присутній –
Шляхи повертають на отчий поріг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298145
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.12.2011
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА