***

Напевне,  я  трішки  сумую,  а  може  й  не  трішки...
Так  холодно  якось  і  нудно  тинятися  містом,
Торкатись  руки  нічиєї,  м"якої,  мов  тісто.
Вгорі  молодий  ще  місяць  показує  ріжки
І  ніч  наближається,  вже  відкриває  завісу.
Шкода,  що  ти  не  зі  мною,  а  може,  не  дуже.
У  мене  сьогодні  настрій  -  як  у  калюжі,
Тому,  може  краще  отак,  що  між  нами  відстань.
Сумую.  За  тим,  що  досі  не  знаю  на  дотик
Твоїх  теплих  рук,  й  загалом,  дуже  мало  знаю.
Але  вперто  прямую  крізь  терен  до  нашого  Раю
І  мені  наче  в  кайф  споживати  тебе,  як  наркотик...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2011
автор: Ірина Храмченко