Оце і все. Де взяти сили,
Щоб дійсно жити і не здатись?
Коли кохання білі крила почали чорними здаватись?
Невже усе? За що та кара?
Та ні, мовчи, сама все знаю.
Думки - то завжди тиха зрада,
І я за них відповідаю.
Мабуть, усе. Мости згоріли,
І більше в тім моя вина.
Тепер вже бачу: крила білі
У чорний барвила сама...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2011
автор: Дана Токарчук