Ти знов вриваєшся раптово
В мій сон
І не даєш заснути знову.
Поривом вітру крижаного
З вікон
Торкаєшся край ліжка мого
Мережуваними думками.
Півтон,
Що схований між кольорами,
Десь на палітрі обернутий
У фон,
Який не можу знов забути.
Ти знов вриваєшся раптово
В мій сон.
Так, ніби зовсім випадково.
Твої слова на смак неначе
Лимон –
Кислосолодженогарячі.
Уранці знайду ним зігріті
З листом
В поштовій скриньці дикі квіти.
І ще запрошення на двох
Персон.
Боюсь, щоб не наснився чортополох.
Але ти знов вриваєшся раптово
В мій сон.
І я, мабуть що, закохалась знову.
13.12.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297800
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2011
автор: Анастасія Витрикуш