У неї було все: врода, кар'єра, успіх, затишна оселя і коханий чоловік. Не було єдиного - маленького сонечка, що зігріває серце кожної жінки. Вона дивилася на щасливі обличчя матерів, які гуляють зі своїми дітками, а в душі болісно бриніло: Чому? Чому? Чому? З кожним днем будні перетворювалися в болючу сірість.
Та одного дня, прокинувшись, вона відчула в собі щось нове - зародження нового життя. Вона аж світилася від радості, осяюючи яскравим світлом усе навколо.
Дев'ять місяців пролетіли як одна мить. І ось на неї дивиться сіренькими оченятами її синочок, усміхається беззубим ротиком і простягає маленькі рученята:
-Агу-мама!
Тепер вона по-справжньому щаслива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297402
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2011
автор: Рижулька