З Коломиї через Вербіж, Мишин і Стопчатів
Пролягла дорога на Космач,
Шурхотить на шинах гравій, утікає шлях,
Дощ завис вже понад нами, шепче жито у полях.
Причаївся Вербіж у вербах, Мишин - в ягідках.
Як приємно мандрувати по українських селах.
Нас зустрів Стопчатів радо, тут Павличко наш зростав,
У сусіднім Яблунові перли знань він здобував.
Яблунове, Яблунове, краю радості і болю,
На теренах цих повстанець з ворогом ставав до бою.
У криницях яблунівських москаль злочин свій ховав,
Тут він мучив, тут він вішав, катував і убивав,
Але правди не сховати, де б не заховав.
За Вкраїни дізналися про злочини, кров,
Про героїзм патріотів і їхню любов
До матері - України, до свого села,
До родини і до батьків, де рідна земля.
За садами Яблунова - Люча і Рушір,
Тут повстанці з москалями вели правий бій,
Боролися за життя, боронили рідний край,
Тут антихристам ворожим настав кінець, край.
Сотня Симчича Мирося із Березовів
Дала підлим окупантам страшний, лютий бій.
Не одна душа ворожа в пекло утекла,
Не впустила мужня сотня ворогів
До славного, героїчного Космача.
Космач красний, писанковий - це окраса гір,
Хто бував тут, той щасливий, тут близько до зір.
Космач славний, героїчний - бандерівська столиця,
Про це славне гірське село вам знати годиться.
Колись Довбуш тут гуляв, боронив свободу,
Тряс панами тутешніми на подив народу.
За Другої світової - боронили рідний край
Українські хлопці - повстанці.
Били німців ворогів і московських окупантів.
Тут кожен камінь, потічок, печера
Про героїзм і славу предків нам оповідає
Та історію України нащадкам зберігає.
У Космачі співачка Руслана Лижичко
Відшукала у звичаях народних любові жар,
Але не знала бідна, що у танцях віковічних
Життя і пристрасть, а не якийсь там дикий шал.
Оригінал Дідишин свято береже
Одвічні народні традиції космацькі.
Він музей величний опришкам створив
І з односельцями камінь Довбушу заложив.
У Космач не раз Ющенко, наш український Президент приходив
І маємо надію ще буде приходити.
У Космачі гуцул жив, жиє і буде жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297396
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.12.2011
автор: Зеновій Винничук