Ти не в межах роумінгу, не телефонуєш.
Ховаєшся від світу, знову когось ревнуєш?
Руйнуєш колажі пропащого кохання..,
А ти й не обіцяв, що буду я остання..
Закони тяжіння більш на тебе не діють,
А в мене від тебе досі руки німіють..
Скажи нащо знову ти палиш картини?
ВОни ж закривають ті кляті шпарини,
Що вилазити стали давно зсередини..
Замуруй свої двері, мені нема туди входу
А тобі нема виходу, і ніякого коду..
Більш ніяких крапок, чистий лист візьми..
Може якось так.. доживем до весни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2011
автор: Mellani