Космічні машини
далеких галактик,
приховані міни
теорій і практик,
Чумацькі Шляхи
на просторах небесних,
прозорість зірок
кольорово-тілесних.
Над нами цей простір
вигадливо-синій,
приємний, як постіль, -
достойна заміна!
Туди б загорнутись
і спати з тобою,
до вуст притулившись,
палати любов*ю...
А зорі - то будуть
малесенькі свідки,
яких не турбує,
ні хто ми, ні звідки.
Вони нас зустрінуть
небесним прибоєм,
ті срібні краплини
візьмемо з собою.
І десь понад світом
в нас виростуть крила,
бо нас так відверто
те небо любило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297352
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2011
автор: nastya_konyk