АМБІВАЛЕНТНЕ

Шугаюсь,  коли  хтось  іде;  тривожно  слухаючи  кроки.
Від  певних  никаюсь  людей.  Він  страху  лоб  і  спина  мокне
Якби  всі  вмерли,  я  б  мабуть  не  мав  собі  чого  боятись
Я  б  бігав  босим  по  траві  й  не  мав  би  з  кого  посміятись

Я  б  біг  на  хмару  грозову,  в  вогонь  би  сунув  свої  пальці
Отруйну  їв  би  я  траву  і  прищемив  би  в  дверях  яйця
Якби  всі  вмерли,  я  би  сам  живим  недовго  залишався
Без  них  хоч  радості  нема,  але  вони  приносять  щастя

Ті  люди,  що  такі,  як  я  -  шанують  серіял  про  зомбі
Бажають  батька  підстрелить;  сестру  -  лопатою  по  лобі
Ніхто  так  справді  не  набрид,  як  родичі,  паскуди  драні
Всяк  попускати  лиш  привик,  навішати  на  вуха  срані

Всяк  старший  думає,  що  він  у  всіх  питаннях  вам  учитель
От  як  він  вмре  -  тоді  його  я  хтів  би  ЩЕ  РАЗ  замочити.
Бо  при  житті  ніяк  признатись,  сказати  правду:  "Ти  дістав."
От  як  помре  -  тоді  б  я  радо  кийком  всю  правду  розказав.

Послужить  мені  в  оправдання,  те  що  мертвець  став  зовсім  злий
У  нього  нові  вподобання  -  він  хоче  з"їсти  мозок  мій
Проекція  так  і  працює  -  що  ненависним  є  не  я  -  
об"єкт  ненависті  є  злобним,  а  Я  -  то  втілення  добра.

Ну  от  тепер  мені  вже  легше,  вам  всю  правду  розказав
Погано  буде  для  людей,  як  хтось  себе  в  рядках  пізнав

ІІ

Не  треба  думать  хибно  зразу,  що  я  всіх  рідних  не  люблю
В  цьому  питанні  все  є  складно.  І  я  вас  зараз  просвітлю
Коли  когось  так  сильно  любиш,  та  часом  вбив  би  (бо  задрав!)
То  почуття  -  АМБІВАЛЕНТНЕ.  Ну  як  я,  гарно  розказав?
Як  накопичилась  подяка,  однак  об"єкт  вас  ображав,
То  ставлення  у  вас  -  двояке.  Ну  як  я,  гарно  розказав?

Проблема  полягає  в  тому,  що  як  це  може  бути  так:
Любити  й  не  любити  разом?  З  нею  справляється  не  всяк.
Він  ненависть  у  підсвідоме.  задумав  силою  запхать
Вона  там  може  бушувати.  Може  і  душу  покромсать.
То  стане  він  робити  речі,  що  пояснить  не  може  сам.
Причину  прагне  зрозуміти.  Причина  є  -  душевний  хлам.

Ну  от  наприклад  ви  забули,  що  днюха  завтра  у  сестри
Бо  підсвідоме  хоче:  "Сука!  Без  подарунка  ти  помри!"
Хоча  свідомо  ви  хотіли,  щоб  було  добре  все,  і  край.
(Сестра  вас  пестила  й  любила  та  часом  шпетила  без  гальм.)
І  все  нормаль!  У  неї  також  амбівалентне  почуття.
Вам  треба  крихту  розуміння.  Терпіння.  Бо  таке  життя.

ІІІ

Давайте  ж  ненависть  на  світло  виносити  без  каяття!
Просвітлюйте  своїх  любимих!  Виносьте  з  душ  своїх  сміття!
Пробачення  просіть  негайно!  Як  не  сприймать  образ  всерйоз  -  
Тоді  все  буде  точно  файно.  Треба  не  падать  на  мороз

Ідею  чітко  я  окреслив,  і  думку  до  кінця  довів
Іще  одна  тут  річ  лишилась,  яку  сказати  я  б  хотів:
Якщо  ви  все-таки  не  згідні  вміщати  протилежності
Тоді  забудьте  про  любов  -  позбудетесь  ненависті.
21.10.11

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297188
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 01.12.2011
автор: Jonny Evilko