Я так люблю сидіти край вікна
І споглядати невагому зиму,
Коли її холодна пелена
Торкає душу,сонну і незриму...
Я так люблю дивитися на сніг-
Коли летить,пухнастий і лапатий,
І замітає обриси доріг,
Вкриває землю клаптиками вати...
І так мені спокійно на душі
В такі казкові сніжнобілі миті!..
Летять-летять квітучі спориші
І огортають спогади розмиті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296975
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.11.2011
автор: Наталя Данилюк