1.
Я знав лише позір речей
шкіру предметів
Калейдоскоп і друзі мої живописці
мене навчили укладати світ
з банальних кольорів
Крихкий світ
тиньк реальності
під нею підшкірні пухирці повітря
тонни вакууму
Кожен дім
в якім не проживав
був готелем ницості
Не думав
що в грудях людини
мешкає серце
Не міг уявити собі
троянду з середини
хмару з середини
2.
Ти погляд
внутрішній погляд
ведеш із легкістю
у третій вимір
як полум’я ясне
що тремтить
Тепер вже знаю
ой як добре
безодню дрібниць
людських витворів
Нічним небом
можу пройтись
питаючи зірок як дівчат
їх імена
Приятелюючи з усім світом
знаю вже біль
знаю таємниче слово
середина
середина хмара
середина троянди
Твоя
3.
Дивлюсь угору – ніхто не спогляда
Обпікає чоло
Торкаюсь чужих клямок
прошу:
десять пальчиків
як десять горошків
Ночами
бачу в вісні плоди
рожеві як Твої п’яти
беззахисні яблука над ранком
___________________________
Nauczyłaś mnie patrzeć
1.
Znałem tylko pozór rzeczy
skórę przedmiotów
Kalejdoskop i moi przyjaciele malarze
nauczyli mnie układać świat z płaskich kolorów
Kruchy świat
tynk realności
pod nią podskurne pęcherze powietrza
tonny próżni
Każdy dom
w którym nie mieszkałem
był hotelem nicości
Nie myślałem
że w piersi człowieka
mieszka serce
Nie mogłem wyobraźić sobie
wnętrza róży
wnętrza obłoku
2.
Ty jesteś wzrokiem
wzrokiem głębi
prowadzisz lekko
w trzeci wymiar
jak jasny płomień
który drąży
Teraz już znam
o jak dobrze
odchłań drobiazgów
tworów ludzkich
Przez nocne niebo
moge przejść
pytając gwiazdy jak dziewczęta
o ich imiona
Zaprzyjaźniony z całam światem
znam teraz ból
i radość głębi
znam tajemnicze słowo
wnętrze
Wnętrze obłoku
Wnętrze róży
Twoje
3.
Patrzę w górę – nikt nie spogląda
Pali czoło
Dotykam obcych klamek
proszę:
dziesięć paluszków
jak dziesięć groszków
Nocami
widzę przez sen owoce
różowe jak Twoje pjęty
bezbronne jabłka nad ranem
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296923
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 30.11.2011
автор: manko