сиджу
самото́ю відве́ртою,
неприкри́тою,
дба́ло причесаною,
джерельно умитою,
перед душею,
на́встіж одкритою,
моєї теплої
вальки́рної пі́чки –
як пломінець
поминальної свічки,
тихенько і за́тишно сяю:
я
про тебе не думаю;
я про тебе
нічого не знаю,
…як плач рясни́й,
голосний,
поволі стихаю -
я тебе
не́
чекаю
тя́гою
попіл сідий
ледве помітно
колише –
пічка рівно
багряно дише:
у серці
і в хаті -
ла́данова
молито́вна тиша
…жар сосновий
відтінками синіми
грає -
я тебе не боюсь,
я тебе не чекаю
відреготав
і відгув
нищівний огонь:
Бог нас
надалі
боро́нь
…а десь далеко,
у місті великому
многолюдному,
многоликому
ти –
острівцем усамі́тненим
серед хвиль суєти,
янголом милим
готи́чноті́лим –
сяй і світи
лети!
лебедю білий,
лети…
ле-ти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2011
автор: Валя Савелюк