Відпусти мене лелеко я прошу
Я просто жаба яка благала дощу
Пересох мій струмочок і я один
Лежав на пісочку кілька хвилин
А потім ти прилетіла і схопила
Ти ж завжди зі мною воду пила
Взяла мене у дзьоба і в тисках
Я подумав який жорстокий птах
Я згадав друзів своїх зі ставка
До якого моя річка мілка текла
То були риби і друг-рак
Але забув їх відчував лиш страх
Відпусти мене лелеко я благаю
Впусти на землю і лети до гаю
Нехай не знаю чи з висоти
Зможу вижити але ти
Відпусти, бо якщо від тебе помру
для мене не буде більше болю, я прошу
Нехай краще помру зі спраги затопчуть пси
Я тебе любив мабуть я псих
Але мені вистачало почуттів цих
Я божеволів від твоєї чорно-білої краси
Але мабуть тебе змінили часи
Ти була подругою а тепер зїси
Спаси мене, лелеко, мене спаси
Відпусти мене лелеко я просив
Серце боліло не вистачало сил
А потім ми прилетіли до води
І ти мене відпустила сказала "прости
Я хотіла тебе врятувати від спраги
Бо мені не байдужий ти
Хоч зелений та в душі
Ти мені писав дуже гарні вірші
А коли пересох твій струмок
Я тебе врятувала без думок"
І тоді я все зрозумів
Сказав без слів -
прости мене лелеко мене прости
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296743
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2011
автор: Kucheruk