Батьківська тепла хата, мого дитинства тихий рай.
Всміхнулось сонце, поволі котиться за небокрай.
Гойдає вітер віття берези, дуба колише,
Потріскують дрова в печі, полум’я жаром дише.
Сестричко рідна, тобі вже виповнилось п’ятдесят.
А пам’ятаєш... шукали у посадці ми маслят?
Все сипались: суха хвоя, гіллячко за комірці -
Міцно пальчики стискали кошики в малій руці.
А пам’ятаєш... ясно світили вечірні зорі,
Сполохано пугикали сичі на осокорі.
Стелилась лунко пісня понад сонною землею,
Гармошка переливом перегукувалась з нею.
А пам’ятаєш... Щасливі разом, ми - одна сім’я,
Хоча у кожного дорога вторована своя.
Твоя щира любов, терпимість і щедра доброта -
Підтримує нас та завжди наші серця зігріва.
28.11.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2011
автор: Валентина Ланевич