Затримтіла свічка
Серце заболить...
Пам'ять повертає
І Наш дух не спить
Український дух не спить
Як Ви там на небі
Дивитись на Нас
Плачемо за Вами
І в очах Ваш страх
В наших очах Ваш страх
Ви не долюбили
Ви недоросли...
Хліба не доїли
І не допили
Голодом морили Вас
Батьків,Дідів . . .
Матері вмирали
В обіймах дочок і синів
Кати катували
Український рід
Бо вони не знали
Тільки наш той хліб
Український хліб
Дідівський хліб
Материнський хліб
Брати Українці
Бороніться скрізь
Вороги не сплять
Бо у Нас є хліб
Голодомор і Український Хліб
Голодомор мого Народ
Це крихта і моїх Батьків
І забрана худоба з двору
В багатих ще тоді Дідів
І вигнання Запорожців з Дону
Де запеклась козацька кров
І наче вже нема Народу
А Він все ж народився знов
Встав з пекла псевдокомунізму
Серед Шевченківських дібров
І не зломить Його Ніколи...
Ні добром,ні злом!
Написано в форматі VMD
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296059
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 26.11.2011
автор: Іван Звенигородський-VMD-