А на місто впав туман
І ворони "кар-кар-каррр"...
Люди діють знов "обман",
Не бояться вищих кар.
А у місті шум авто,
Всі спішать по тротуару.
Всім, здається, все одно...
Не цінують життя-дару.
Час не знає слова "Стій!"
І тому всього їм мало...
І суспільство - дивний рій,
Окрім меду, хоче сала...
Всі спішать, біжать, кричать!!!
Аж на голову все тисне!
Та не можу я мовчать
І нервуюсь ненавмисне...
Замерзаючі серця,
Озирніться Ви навколо.
Окрім свого его-я...
Окрім модного, нового,
Ви щось бачите чи ні?!
Чи вже, може, засліпило?
Ну не вічні Ваші дні...
Ваша місія - не пиво!
Чуєте у серці звук?
Ми його не помічаєм.
Це Любов все стук та й стук,
А ми двері зачиняєм...
Написала щойно, 25.11.11, 09:27. Оля С.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295783
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.11.2011
автор: Olya Savchuk