Захотілось Жульці пса в місто заманити:
-Будем любий там з тобою душа в душу жити.
Будеш борщик поїдати з дорогої миски,
А яке життя у місті - ковбаси, сосиски!..
Припрошає пса небога переїхать в місто:
-Там розваги, і болонки, і смачненьке тісто.
Ти все мокнеш під дощем, а я у джакузі,
Про таке життя «солодке» відомо в окрузі.
Виїзджать з села у місто пес Жульбас не хоче,
Благовірна все вмовляє, так йому белькоче:
-Любий песику, скажи, чом такий упертий ти?...
Кращого життя як в місті, повір, не знайти.
-Народився я тут, зріс, про це не забуду
Буду, я свою, затям, покидать не буду,
Моя хата і харчі мені наймиліші,
І до скону служить буду хазяїну Гриші.
-Ну й нікчема ти! - Жульбас крутить головою –
-Ти затям, що звідси я нікуди й ногою!...
Добре тут: і ліс, і річка, свіжі окунці,
А там, що!? Збирать прийдеться сміття й папірці?!
-Ні! Робить «нічьо» не треба, життя в шоколаді.
Є салони косметичні, SPA, вуста в помаді.
Знову взялась за своє: - Буде все в ажурі»!
Пес сидить, насупив носа, думає в зажурі.
-Знай, привик я до села, до своєї буди,
Ти про тему цю забудь! Більш розмов не буде.
Жулька знову за своє, далі все тлумачить:
-Ліпшого життя як в місті нам ніде не бачить…
Вона в місті, а в селі трудиться Жульбас,
Вже цілу гору кісток для неї припас…
Та не довго змогла Жулька в тому місті жити,
Не зуміла свого пса туди заманити.
Повернулась та сидить тихенько у буді.
Каже йому, що життя у місті «не в моді».
- Буду я в селі з тобою віку доживати,
Лиш тебе сільського пса довіку кохати.
Добре там, де нас немає – кажуть у народі,
Прислухайся до людей, стане у пригоді!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295467
Рубрика: Байка
дата надходження 23.11.2011
автор: Твоя_Айя