Коли настане день новий
І розмалює небо білим,
А вітер - легкий, заводний
Розвіє сум нічний щосили -
Згадаю я, що живемо
В прекрасному й старому світі,
Сміємось та страждаємо,
Гортаючи чарівні миті.
Що Богом дане нам життя
Не скінчиться в землі холодній,
І не залишиться душа
Ні безпритульна ні самотня.
Все, що нам доля надає,
Ми з честю винесем
І мудрість,
Яку з нас кожен пізнає,
Зайде сміливо в нашу сутність.
Любов і зрада, правда й - ні,
Куточки пам"яті безлюдні,
А там - в небесній вишині -
Моя душа...моє майбутнє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295102
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2011
автор: Невгамовний