На вечір прокрадусь у спільний сон,
де ти літаєш разом з літаками,
де ти нас бачиш досі ще разом,
де я крокую босими ногами.
По хмарах, по зволоженій траві,
сміюсь до тебе, крилами літаю.
Ти бачиш щось приємне у мені,
ти чуєш, як я дихаю – кохаю.
Ми серед неба летимо разом,
начхати на вчорашній смак свободи,
але це сон, це тільки вічний сон,
така далека, час без наслоди…
На ранок відпущу наш спільний сон,
ти вільна, ти подібна до птахів.
А серце досі б’ється в унісон,
мені дала усе що я хотів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294756
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2011
автор: Alexander Marchuk