Смуток тихий не зник, а тримає.
Обійняв і стискає у скронях...
На простягнутих мною долонях
Зайчик сонячний відпочиває.
Скоса він поглядає на мене,
Витанцьовує жваво, грайливо.
Раптом втих і відскочив квапливо,
Застрибав по листочках у терни.
Звеселив їх своїми слідами,
Далі скочив на віти тополі.
Я кричу:"Забери мої болі!
Смуток десь заховай за ярами!"
03.11.2011р. Сатанів 13:54
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294700
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.11.2011
автор: Мазур Наталя