Мов дзвін із минулого, спалах і грім –
Стокротки розквітли під тином.
Розкраялась ніч жданим дзвоном навпіл:
В роки розтягнулись хвилини.
Над хмаркою зірка у безвідь пливла.
Думки шаленіли, кружляли.
В глибини душі поринали слова
Й птахами нічними ширяли.
Минуле дзвонило… Навалі чуття
Надія мостила дорогу.
Сльозою спізніле текло каяття…
Щезали зневіра й тривога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294197
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2011
автор: Михайло Нізовцов