Сердоли́к…
серце і лик….
ли́ком,
образом схожий
до серця
Ісуса Христа –
красота́…
ви́шукана простота!
возне́сеність Жертви…
як Любов,
і́стинна і свята –
та,
заради якої
Бог!
навіки-віків
безсмертний
дозволив Собі
у муках тяжких
вмерти!
і,
за обітницею,
у третій День –
воскресну-ти…
ти
не забудь інта́льо
із сердолика покла́сти
навпро́ти
серця мені,
як руки складу
у труні –
в ка́мені
цьому
магічному
увікові́чнені
останні
для зору мо́го
земного
барви
ясно-червоні,
поза́хідні….
сердо-лик…
образ сердечний
Божий –
у позаме́жжі
мені допоможе
без вагань
перейти
у вищі сфери-
світи,
перерва́ти
наразі
земний зв`язок
і не дивитись,
як ти,
у сутінках
запізніло плачеш
і блукаєш
поглядом
між зірок –
може, знак
од мене
побачиш...
…там,
не́ на Землі,
обтя́жливі й зайві
зізнання туте́шні
й жалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294001
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2011
автор: Валя Савелюк