Натягну свій шерстяний шарф.
Вже буденність дощенту дістала...
І піду гуляти по місту
Надто тісною кімната стала.
Вже набридли людей пересуди
І поради близьких не до справи
Я піду гуляти по місту..
Тільки так щоб мене не впізнали.
Ну і що що лишилась сама
Що із того що в мене дитина
Я піду гуляти по місту..
Й не подивлюсь котра вже година
Не судіть мене люди строго
Краще так ніж ночами не спати
Я піду гуляти по місту..
Буду мрії в повітря пускати
Стільки вірила, стільки любила
І прощала..недогледіла мабуть...
Я піду гуляти по місту..
Тут вже точно ніхто не зрадить
Вечір в місті такий чудовий.
Шкода лиш що усе дарма.
Я піду гуляти по місту..
Бо розради більше нема...
....на душі якась маячня..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293477
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2011
автор: Христина