Як проміння з високості -
Твої коси, твої коси...
Огортаючі, казкові,
Шовковисті, пречудові...
Намиловані, кохані...
І спокійні, як в нірвані,
І розвіяні на вітрі,
Наче самби палкі ритми...
Наче танці де латино,
Моє серце полонили...
Наче подих високості...
Я закоханий в волосся,
Що підносить над Землею...
Ні, не дівчини, а феї!
Незабутня, бездоганна...
І усмішка зчарувальна...
І волоссячко привітне...
У безхмар'ї неба-світла,
Під дощем і словом грому
Хочу викупатись в ньому!
Сонця препогідне сяйво...
Наче із картини мальва,
Чи ромашка миловидна,
Лілія, що неба гідна!
Королева.
Справжня панна...
Ти - це пристрасна троянда!
Прохолода - свіжі роси -
Це твоє полон-волосся...
Погляд милий обеззброїв:
Я - заручник пред тобою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293139
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2011
автор: Віктор Фінковський