Крихта світла в кінці тунелю,
Сіра осінь судомить душу,
Ця самотність моя, мов нелюб,
Добре знаю - вона минуща.
Виповзає вужем зі скроні
Відболілий віршами відчай,
Манівцями блукаю сонна
У надії, що хтось покличе.
Почорніле з морозу листя
Вже на ранок мій слід забуде.
Я - вовчиця з чужого лісу,
Хочеш - вляжусь тобі на груди?...
Хоч навколо вітрище свище,
Ти - тепло у моїй долоньці.
Знов виношую в лоні вірші,
У тунелі вже бачу сонце...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2011
автор: валькірія