Я прориваюсь
У день новий з потоку днів.
Я намагаюсь
Звільнить себе з-під влади снів.
Вверх піднімаюсь,
Униз лечу, та все дарма.
Як не хапаюсь –
Сон все не йде, кінця нема.
Марно стараюсь...
Чи пнусь за світлом догори,
Чи в ніч зриваюсь:
Що рай, що пекло – все то сни.
Всюди тиняюсь...
Майже до відчаю добрів.
Та сподіваюсь,
Знайти щось інше, окрім снів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293043
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.11.2011
автор: Aheya