Її голос до меду подібний,
Коли мова ведеться про мене.
Соти натяків, панни не гідних
Закладає в ній внутрішній демон...
Тож коли вона рій стоголосся
Перетворює в стримані строфи,
І коли обрізає волосся,
Аби демон ослабнув хоч трохи -
Дозволяю останній спокусі
Дочекатись достиглої мрії...
...її демона я не боюся -
він цілує мене у шию.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292836
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2011
автор: Ольга Кричинська