Спішу я додому так, наче щось сталось,
А вечір чатує з-за хмар.
Чи то наяву, а чи то показалось –
Оголений в сутінках стан.
Криштальні у небо здійнялися бризки,
Як Мавка, стан зник в глибині,
Із сінного стогу, так, ніби з колиски,
Почулись зітхання сумні.
І вже пригортається тіло до тіла,
Скотилося сонце у схов,
Осиковим листям пітьма затремтіла –
Таємну боронить любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292386
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.11.2011
автор: Г. Король