Віртуальна закоханість
Що, не вірите? А якщо почуття на відстані, та ще й не наодинці, а розмежоване екраном монітора? Теж не вірите? Ну, тоді для вас моя віртуальна казка.
Жила – була… і є чарівна дівчина Світлана. Світлокоса, з очима небесної синеви, ніби ромашка в зеленавому полі, прикрашала своєю неповторністю сірий світ. Нею захоплювалися, чарувалися, до неї посміхалися, її запрошували і любили… І дівча замислилось: у житті зможе зачерпнути якомога більше. Як? Замріялась…і зметикувала: вийти на світовий рівень. Тільки там, з неба падають великі матеріальні можливості і багаті (інколи старуваті) принци. Ні, не на червоних вітрилах вона його чекатиме, а на шикарній іномарці не менше. ЇЇ мрія відганяла однолітків, чудових, але звичайних хлопців. Не вони. Не піддавалася на умови, запропоновані багатими і старуватими ловеласами. Ціну собі визначила. От тільки, поки що, покупця немає.
І от ситуативна хвилина наступила. Якось, зайшовши до знайомих радіодіджеїв однієї з місцевих радіокомпаній, попросилась “побродити” в Інтернеті. Заглянула до пропозицій познайомитись. І ось тут, спонтанно прийшла думка(ми знаємо, що давно визріла) здійснити, отой самий, фаталістичний вчинок – залишила своє фото із запрошенням до знайомства. І жартома, здавалось, вивела на екрані слова: ромашка мріє перетворитись на троянду. Адреси не залишила: побоялась чи не зважилась. Надіялась дівчина на знайомство? Та певно ж. Але час розпорядився по – іншому. В життєвих клопотах не спромоглася зайти і переглянути пошту, а пізніше не зустріла знайомих радіодіджеїв: чи не було на той час, чи зовсім змінили місце роботи. На тому її спроби вийти в світ і закінчилися. Закінчилися і наші пересмішки. Життя ішло, а доля Світлани - Ромашки починала свій романтичний шлях до кохання, до справжнього кохання. Тільки вона про це ще довго не знала…
А полум’яний погляд волошкових очей вже заполонив не одне серце, пошта посипалась на електронну адресу, як весняний сад яблуневим цвітом…і все для Ромашки. Посміхалися хлопці, уявляючи як Світлана (Ромашка, так називали її всі віртуальні дописувачі) буде витанцьовувати, щоб одержати купу повідомлень, а вони визначать для танцю якийсь оригінальний музичний супровід. Йшов час, а дівчина не з’являлася. Чекання затягувалося, пошта поріділа. У захоплення є теж свій час. З жалем поглядали на листи працівники радіомовлення: скільки приємних слів зникало так і не потрапивши до адресата. На сайт радіомовлення йшли сигнальні повідомлення-прохання, які з часом стали покликом SOS. І таки звернули увагу працівники на нестримне бажання далекого адресанта познайомитись з українською дівчиною. Кинулися розшукувати Ромашку, а нікому і не відомо де її знайти. Дивно, ніби знайома, адреси ж ніхто не знає. Спробували закликати піснею– не приходила, передавали вітання – не озивалася. Час йшов, незнайомець хвилювався, прохання ставало щирим освідченням нерозділеного кохання. А це вже справжня трагедія душі. І хлопці метнулися у пошуки: визначивши фон фотографії Ромашки (вже і вони так її називали), подалися до фотосалонів. Не просто було знайти дівчину. Та все ж, хоч і затратили багато часу, розшукали потрібного фотографа. Адреса ж допомогла повідомити Світлану про закоханого шведа. І казка продовжувалася уже між двома дійовими особами, з одного боку жагуча розповідь про кохання, з іншого - розгублене і недовірливе перепитування. Перейшли на поштове листування і епопея закоханості на радіомовленні закінчилася. Але історія продовжується... Зараз Світлана в гостях у Швеції, думаємо, до шлюбу вже недалеко. А свою радість вона розділяє із друзями з радіомовлення. Свідчення цьому часті і радісні повідомлення на їхньому сайті. Чи перетворилася Ромашка на Троянду казати ще рано, але саме це її незвичне бажання, за словами дівчини, покорило серце далекого незнайомця.
Як бачите, закоханість вшановує не тільки красу, але й оригінальність. Дерзайте, дівчата, і принц обов’язково знайде вас…і поведе у світ прекрасного буття, розкривши істину індивідуальності кохання шляхом пізнання любовного самотворення, його неповторної довершеності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292304
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.11.2011
автор: Тетяна Луківська