Оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289189
Богиня-осінь на лавці в парку,
Над нею з небом зрослись дерева...
Надворі холод, а в серці – жарко,
Зігріла панну любов жовтнева...
Він кидав листя до ніг кленове,
Волоссям грався, хапав за руки,
Казав на вушко: "Моя любове,..
Між нами, рідна, нема розлуки!.."
Хотіла осінь пірнути в ласку,
Віддати серце й красу коханню.
Та з уст жовтневих зринала казка...
Її покине він на світанні.
Тож сяде в парку на лавці осінь,
Порине в мрії, бо сум – нізащо!
І з жовтнем щастя в них не вдалося,
А листопад, може, буде кращим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291742
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2011
автор: Віктор Ох