Як виходжу я до тебе,
зустрічаю вже на дворі,
не вечірнє синє небо,
твої очі наче зорі.
Зупинився навіть вітер,
як красу твою побачив,
хоч він скрізь бував на світі,
зустрічав багато див.
І милується природа,
золотим твоїм волоссям,
і немає більше вроди,
що тебе миліш одної.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291484
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2011
автор: Віршовий