Коли горобина вбереться в намисто
І зміниться листя на кронах дерев,
Воно засіяє - червоно, охристо,
Та все ж облетить під повітряний рев.
Зірветься з дерев листяна хуртовина,
Посіє ще теплим жовтавим «сніжком»,
В намисті залишиться лиш горобина,
Що буде пишатися ним перед сном.
І грона червоні, що сонечком сяють,
Горітимуть довго на гілках вгорі,
До них, часто в гості пташки прилітають,
А взимку голодні склюють снігурі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291370
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2011
автор: Віталій Назарук