Вечірнє сонце-
Материнське серце.
Вишневий татків сад=акустика в душі.
Блукаю в пам*яті,
у храмі каяття.
За вікном терпка зима-
Спогад..
Мій рідній дім.
Холодні ранки-
Самотній небокрай-цукрова пудра.
Сьогодні я мов протяг долі.
І хоч реанімована душа
Перед сном молюся досі....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291291
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: Марина Василюк