Люди…

Бачу,  на  вулиці  люди,
Відчуваю  ритм  метушні,
Ідуть  всі  вони  у  нікуди,
І  ховають  обличчя  свої.

Без  радості  смутку  й  емоцій,
Байдужість  у  їхніх  очах,
І  думки  своєї  не  мають,
Заблукали  в  рекламних  щитах.

У  собі  їдуть,  без  зупинну,
Очі  уткнувши  в  асфальт,
Здається  відчули  провину,
Та  серця  тверді  як  базальт.

Живуть  без  підтримки  й  прощання,
Працюють  чужій  меті,
І,  навіть,  не  має  бажання
Змінити  щось  в  цьому  житті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290921
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2011
автор: 10755701