Що таке краса –
Це коли сонце взимку на стіні,
І горобці розбурхались у гіллі,
Коли тротилом граються в запіллі –
Ось, що таке краса.
Звук невідомої мови, якою марять дороги,
Як вгадуєш обриси тіла під шатами
І шкіру вкриваєш Упанішадами –
Ось, що таке краса.
Стогін, чи спів це, народжені дотиком,
Вуличний бруд, зі святістю змішаний,
Сплавлений з небом, на зірки покришений –
Ось, що таке краса.
Сніг зазирає у вікна і шкіриться,
Очі твої – обіцянка і здійснення,
Коли богами призначене справдиться –
Ось, що таке краса.
Вибух – і тиша за ним розливається,
Струмок заколисує голосом милої,
Ім’я твоє губи і небо закрилює –
Ось, що таке краса.
Знати – не вірити – чути і бачити:
Гори у хмари вдаряються хвилями,
Хвилями мокро-зеленими, хтивими –
Ось, що таке краса.
Всю тебе, ніжну, собою наповнити,
По вінця, по губи налити судомами,
Долю збудити криками-комами –
Ось, що таке краса.
Сосни під сонцем на пагорбах топчуться,
Вії у сни заховались, щось світиться,
Небом нічним – твоїм голосом – вмитися –
Ось, що таке краса.
11.02.-20.02.2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290670
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2011
автор: Розбишака