Вічне сьогоднішнє.

вірити  тихим  словам,  що    говорять?  
забирати  бруд  з  чужих  долонь?  
може  сьогодні  фантазія  хвора  
зав"язує  бантики  біля  скронь.  

Шукати  інших  вірних  шляхів?  
світло  мрій  чомусь  темніє,  
а  ще  кілька  сотень  назад  днів  
сонце  гріло,  вже  не  гріє.  

ні  правди,  ні  віри,  і  жодних  бажань.  
каліка-свідомість  заплуталась  в  нетрях  
на  поталу  "істотам"  себе  не  віддам  
краще  самій  шкіру  здерти.  

наче  яскраво,  та  яскравість  пуста,  
безглуздо  вдавати  із  себе  щасливу,  
а  чи  досі  не  набридло  Вам?  
ховатись  під  ілюзією  зливи?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290638
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2011
автор: Юлія Панкова