В кишені жив Носовичок
(У лівій верхній піджака),
Він пасував до сорочок,
Радів, що доленька така.
Нема його і... образ зник
Зіщух ваш імідж у момент,
Бо у кишені носовик–
Архіважливий елемент!
Уся його близька рідня-
(Такі самі носовички),
Труть мокрі носики щодня
І сушать сльози простачки.
До нього їм рівнятись зась.
У бруді, нежиті щодня,
Важку роботу повелась
Виконувать його рідня.
Цей фаворит перста фортуни.
Він для краси та для утіх…
Безвусий ще і зовсім юний,
А вже висот діставсь яких!!!
От пижився, гонорувався
Носовичок що було сили
Та… прикрий випадок з ним стався,
Життя юнацьке підкосив.
МолодикУ, що у костюмі,
Хтось у носяру зацідив
(Хоч недоторканим у Думі
Нові Закони він творив).
І потекла із носа кров
(Не голуба усім на диво).
Носовичок аж похолов,
Принишк в кишені полохливо.
Та провидіння син лихий
Знайшов сердегу у кишені.
І ось зіжмаканий, брудний,
Скривавлений лежить у жмені.
Надія у душі жеврІла,
Що виперуть та накрохмалять,
Тканина буде знову біла.
Так у житті йому таланить...
:-(((
Покинь надію, хто сюди попав!
Брудну ганчірку прати?..Ще чого!
На цей непотріб є багато прав,
У ящика сміттєвого мого.
Поповнився нехитрий урни вміст
Носовика жбурнули у сміття…
Враз обірвався і кар’єрний ріст,
Закінчилось коротке це життя.
Свята місцина пусткою не буде...
Вже інший цю кишеню обжива.
Ось так ціни собі не чують люди,
А у житті, як у житті бува.
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290560
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2011
автор: Патара