Серед тиші і спокою вона лежала сама,в обіймах темряви і мороку...У її житті не залишилось нічого ,окрім спогадів про минуле.Нічого більше не поєднувало її з небом.Білосніжні крила були обпалені полум"ям кохання,яке навіки прив"язало її до землі.Саме тут вона шукала щастя,у його обіймах намагалась знайти хоч краплю щирості,заради нього покинула небеса.Але відсутність крил зробило її слабкою.Демони ненависті і нелюбові назавжди забрали її коханого і вона вже нічого не могла вдіяти.Шрами на її тілі свідчили про постійну боротьбу з темрявою,але що може вдіяти слабка дівчина проти усіх сил зла.Її доля - залишатись самотньою і не знати спокою. Вона прагне знайти підтримку в людей, але більшість з них просто її не помічає, бо вона-втілення істинного кохання,яке стало незрозумілим для людей.Світ можна змінити любов"ю, але для цього потрібно долучить до боротьби з силами темряви.Якщо кожен з нас навчиться кохати , то світ зміниться на краще.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290352
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2011
автор: Just another