Стопроклятий

Стопроклятий,  я  сто  разів  прокляв.
Нехрéщений,  я  став  вогнем  у  церкві.
Я  замість  Бога  душу  розіп’яв,  
Я  мертвий!

Здивований,  закоханий  у  час,
Переливаюсь  у  фонтанні  світла,
Я  фа-дієз,  я  ніжність,  я  молитва,
Я  прірва!

Незломлений,  нескорений,  —  живий,
Я  кидаюся  в  ніч  безжурним  птахом,
Я  відчуваю  вас  і  лину  ахом...
Я  вільний!

Нажаханий  самотністю  очей,
Холодний  погляд  і  холодні  руки.
Мої  думки  —  не  голоси,  а  звуки!
Я  музика!

Звеличений  до  образу  Твого,
Неперевершений  і  одержимий,
Я  світ  тримаю  у  своїх  зажинах.
Я  тінь  Твоя!

Я!  І  Не-Я!  Матерія  і  жах,
Логічний  Логос  і  містичний  Ерос,
Старий  чудак  і  вічний  кабальєро,
Я!
Я?
я...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=28979
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.06.2007
автор: Дмитро