Берізко моя, красуне моя,
Тепер ти нагадуєш золото клена,
Цей колір не твій, це краса не твоя,
Усміхнена ти, як буваєш зелена.
Листки золоті з діамантом роси,
Покрили гілки наче дерево щастя,
Ти їх поки-що із душі не проси,
Допоки морозам нагнати не вдасться.
Хоч клен опустів та ще дивиться вслід,
Де в золоті кралі-берізки сіяють
І кожного ранку він шле їм привіт,
Вони ж його погляд щоранку чекають.
Берізко моя, красуне моя,
Тримай своє золото до хуртовини
І навіть коли сніг покриє поля,
Прикрась ним засніжену, білу перину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289772
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2011
автор: Віталій Назарук