Стрепенеться душа
і полетить...
Далеко - у зоряне небо.
Відчує полегкість. Зрадіє.
В цю мить
їй більше нічого не треба.
В прекрасному танці кружляє душа,
в небесному танці свободи,
і хоче завжди жити вільно вона,
шукати цікаві пригоди.
Ніхто не посадить у клітку її,
не буде в неволі тримати.
Ніхто не піймає у сіті її,
не змусить від болю страждати.
Тому стрепенеться щаслива душа
й здійметься до самого неба...
Забуде земне - його більше нема...
Земного їй більше не треба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289259
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2011
автор: Марія Семенюк