О, Демон Гордості, спинись!
Не обламай в зухвальстві крила!
Бо глум візьме тебе на вила –
Тоді молись, хоч не молись…
Терпіння, скорення хвилина –
Цінніш дискусій, перемог!
І сотні тисяч осторог…
Та ти ж бо демон, не людина!
Тебе благай чи не благай…
Ти – гріх душі! Ти – страх падіння!
Ти – серця сум… Ти – голосіння…
Ти – совісті тяжкий нагай!
(12.01.08)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289202
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2011
автор: Леся Геник