ява шістнадцята
У ПОКОЯХ
(У своєму покої Мазепа чекає на Дем'яна.
Входить Дем'ян.)
Мазепа
Провiв? Усе там слава Богу?
Не сталось по путi нiчого?
Чого мовчиш?
Дем'ян
Не маю слiв...
Провiв, та лiпше б i не вiв...
Мазепа
Що там iще? Кажи не мнись!
Дем'ян
Там несусвiтнє щось твориться... –
В набат ударили з дзвiницi...
Не посоромилася мати
Людей на сполох пiдiймати...
Суддиха люта, як вовчиця,
Давай панянку проклинати.
В косу` вчепилась – розплiтати,
Хотiла й хустку пов'язати!
Панянка видерлась – втiкати,
Зловили й волоком до хати
(пручалася!) – поволокли,
А там таке уже зняли,
Що сором, Гетьмане, й казати!
О, Господи, пропаща панна...
Мазепа
Чи ти здурiв?
Йди геть, Дем'яне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289122
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 28.10.2011
автор: Валя Савелюк