Вогонь палає, язиками
Горять палкі його вогні.
Багаття з жовтими краями
Гарячі промені стрімкі.
Мов до небес дістати хоче
Палає, тягнеться у вись.
Щоразу сизий дим лоскоче
Живе сильніше ніж колись.
Зникає щось, бо догорає
Тече! - Життя його як мить.
Хвилини смутку теж зникають -
Бо їх єство, також горить.
11-12.10.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288781
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2011
автор: Андрій Гагін