Бентежне кохання -
Затьмарені очі,
Душа у полоні,
Звільнятись не хоче.
Чекає, чаклує
На краю безодні.
Було так учора,
Так буде сьогодні.
Колись ми жили,
Підкидаючи монети,
Заламували руки
Та читали газети,
Блукали у сутінках
Зайвих побачень,
Плили без надії
На течії вдачі.
У зоряному човні
Мандруємо удвох
Над холодом безодні,
Над безліччю тривог.
I буде до світання
У дотику долонь -
Бентежного кохання вогонь.
Бентежне кохання -
Це спрага у пустелі,
Це - коло обертання,
Небесні каруселі.
Це - те, про що забули
Заклопотані люди.
Було так учора,
Сьогодні так буде.
Колись ми жили,
Неначе у півсили,
I тягари нудьги
За собою носили,
I ранок зустрічали
Із присмаком болю,
I так руйнували
Себе або долю.
У зоряному човні
Мандруємо удвох
Над холодом безодні,
Над безліччю тривог...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288614
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 25.10.2011
автор: Маrina P.