Коли честь забута в роду,
Коли слів в оправдання не має,
Я дорогу свою оберу,
На якій ще зоря засяє.
Я із честю пройду життя,
Зберігаючи честь родини
І якщо було прокляття,
То було прокляття єдине.
Честь завжди у роду одна,
Бережімо святе нащадків…
Нехай честі бренить струна
І в родині все буде гладко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288572
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2011
автор: Віталій Назарук