Я перестала зорі рахувати.
Я так стомилась вірити в любов.
Мені не сумно осені чекати,
Нема на що надіятися знов.
Я більше не збираю білі квіти.
Не зустрічаю сонце у гаю.
В долоні не тримаю ніжний вітер,
На краю прірви боса не стою.
Я спрагу втамувала вже востаннє.
Я з келиха напилася роси.
Ночами не живу в твоїм чеканні,
І серце не кричить тепер «не йди!».
Я перестала зорі рахувати…
А ти ім’ям побавитись прийшов.
Навіщо просиш знов тебе кохати?
Я ж так стомилась вірити в любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288468
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2011
автор: _Lills_