Казку намалюй мені щасливу!
Легкими, прозорими мазками,
щоб кінець, як це казкам властиво,
цвів прекрасно-добрими квітками.
Намалюй, будь-ласка, море синє.
А десь там - краплиночку білила
біля горизонту... Швидкоплинне,
горде я відчую в ній вітрило.
Легким рухом пензля чарівного
закружляй навколо жовте листя!..
Хай у тиші скверика сумного
музика дощу лунає чисто.
Хочу понад плаєм ще хмаринки -
як смішні овечки білосніжні.
На вікні самотньому краплинки –
зливи плач… чи вуст дихання ніжне…
Тихий шепіт можеш зобразити
снігопаду-дива неземного?
…попрошу в куточку залишити
слід надії до порогу тв́ого...
07.02.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2011
автор: She said: gray...